Євге́н Миха́йлович Ду́дар (нар. 24 січня 1933, с. Озерна, Тернопільське воєводство, Галичина) — український письменник-сатирик, артист розмовного жанру, публіцист. Євген Дудар народився в селі Озерна, нині Тернопільського району Тернопільської області. Закінчив факультет журналістики Львівського університету. В 1956—1957 роках працював завідувачем клубу в рідному селі до часу виїзду на навчання. Працював у газеті «Прапороносці» (Хмельницький, 1962–63), видавництві Львівського університету (1963–65), журналі «Перець» (1965–81). Нині мешкає в Києві. Євген Дудар є автором понад 20 книг, а також численних публікацій у пресі. Його твори було перекладено багатьма мовами світу[джерело?]. Він є також професійним артистом-виконавцем власних творів, у його творчому доробку — понад десять тисяч публічних виступів, творчих вечорів, радіо- і телезустрічей. Збірки сатири та гумору «Прошу слова» «Вуглеводи і віники» «Операція „Сліпе око“» «Сусіди не дрімають» «Коза напрокат» «Дисертація» «Сеанс гіпнозу» «Робінзон з індустріальної» «Профілактика совісті» «Шедевр за вуаллю» «Директор без портфеля» «Антифас» «Дон-Жуан у спідниці» «Рятуймо жінку» «Штани з Гондурасу» «Хунта діє» «З публічних марафонів» «Українці мої, українці… Сумні роздуми веселого чоловіка» Книжки «І силою, і правдою…» «Галерея чудотворців: Вибрані твори в двох томах»