Філософія творчости Івана Керницького, вповні зливається з його життєвою філософією. Він гуманіст в тому широкому розумінні, що утотожнює себе з людиною, яку обсервує і тому його гумор ніколи не вироджується у з’їздливу іронію, чи колючу сатиру. Хоч він виростав на літературі трійки покутян, (Стефаник-Мартович-Черемшина), які сильно підкреслювали свій політичний радикалізм, Керницький не думає робити революції ні в житті, ні в літературі- Свій погідний гумор він ніколи не вигострював, щоб стати в позицію нищівного критика суспільних, чи політичних порядків. Він радше віддавав свій талант гумориста на пожиток своїм співгромадянам, щоб допомогти їм побачити життя з усміхом на устах, бо усміх допомагає бачити і розуміти речі ширше і з перспективи. Від часу, коли Іван Керницький записував недописаний у школі зошит каліграфічними рядками надуманих і пережитих історій у старій батьківській селянській хаті у Водниках — проминуло сорок років. Це довгий шлях письменницької праці і Керницький виповнив його постійною творчістю. Вже від двадцяти років пише він щотижня фейлетони до „Свободи”, намагаючись принести дещо розваги під неділю у наші доми. Він постійний співробітник і співредактор єдиного в нас гумористичного місячника „Лис Микита", що його дехто — з уваги на його ролю в нашому суспільстві — називає найповажнішим органом української журналістики. Ікер подібний в дечому до американського письменника Портера, що його всі знаємо під іменем О-Генрі. О-Генрі також довгі роки віддав праці фейлетоніста. Чи роля фейлетоніста допомогла рости письменникові Керницькому? Думаю, що ні! Щотижнева продукція фейлетону не сприяє творчому розвиткові письменника. І О-Генрі мусів рахуватись із замовленням, думав радше про розвагу читача, ніж про мистецький рівень оповідання. часто просто намагався писати під смак читача — що мусить брати до уваги й Ікер, в якого ще й обов’язки відносно реклями. Одначе письменницький талант, вправність, що дійшла до рутини, повне опанування техніки короткого оповідання дають Керницькому змогу писати поправні, а то й літературно вартісні фейлетони. Це й заслуга його фейлетонів, що Керницький став чи не найбільш популярним письменником на нашій еміґрації — та не тільки популярним, але й загально любленим. Це єдина сатисфакція для нього з тої довгої і послідовної праці, що її віддав він своєму письменницькому ремеслу. Дк колись у сіру давнину його предки вгощали свіжою джерельною водою найвищу знать з самими князями включно, так він тепер угощає нас найкращими напоями з чистих криниць свого таланту. Остап Тарнавський Год издания: 1973Формат: fb2Язык: ukРазмер: 682 KbСкачиваний: 515

Гумористична повість з елементами детективу про Львів двадцятих років двадцятого століття. Год издания: 1958Формат: fb2Язык: ukРазмер: 5279 KbСкачиваний: 515

Це видання є лише невеличкою частиною творчого спадку Івана Керницького (1913–1984) і охоплює різні періоди його творчості. В центрі уваги його творів — галицьке село зі своїми болями і проблемами. Письменник висвітлює теми, до яких у тогочасній літературі боялись доторкнутись. Серед них — пацифікація і її наслідки. Відтак — еміграція, табори переміщених осіб, гірка доля українського емігранта. Велика частина творчого спадку письменника торкається життя українців в еміграції. Це видання є першим, що охоплює більшість невідомих сучасному читачеві творів Івана Керницького. Год издания: 2012Формат: fb2Язык: ukРазмер: 1854 KbСкачиваний: 1560

Після довшої перерви наше Видавництво знову приступило до видання серії книжок під загальною назвою „Літературна Бібліотека „ЮТ”. Започаткована вона була ще в Празі в Чехії в 1941 р. поруч з „Науковою Бібліотекою”. Метою було — дати читачам поруч з творами вже відомих наших письменників в минулому та творами наших і чужих клясиків і твори молодих, щоб представити їх нашому Громадянству. В „Літературній Бібліотеці” вийшло там п’ять назв. З клясичних творів встигли ми надрукувати М. Гоголя „Тарас Бульба” та Т. Г. Шевченка „Кобзар”. З відомих вже наших письменників — Ю. Клена „Каравели”, збірник його кращих поезій, а з початкуючих молодого багатонадійного поета І. Ірлявського — „Моя весна” та поему „Вересень”. Військові події, а головно окупація Праги московськими большевиками вщент зруйнували наше Пражське Видавництво і тільки тепер, на вільній землі Вашінґтона пробуємо ми знову відновити й розбудувати його. Пражське Видавництво обслуговувало головним чином тимчасових, а до того ще в більшості й підневольних наших людей, що силою були вивезені гітлеровським урядом з рідних земель на працю до Німеччини. Ті люди не мали можливості закладати в себе дома бібліотеки бо ні своїх домів ні навіть окремих помешкань для себе не мали — все ж таки книжку в своїй рідній мові радо купували. В зовсім інших умовинах знаходимось ми тут, в Америці. Наші люди осілилсь тут вже на стало, багато з них мають і свої доми, а кожний має своє постійне мешкання, отже можуть вже закладати в них найбільшу окрасу кожного помешкання — бібліотеку та з неї черпати і розвагу і науку. Любов наших людей до свого рідного слова, їхнє заохочення набути знання, окриляє нас надією, що наші заміри дати їм все це в добрій книжці не будуть даремними. Ми завжди маємо на увазі, що наш нарід ще бореться за визволення своєї Батьківщини — України з московської большевицької неволі. Маємо на увазі й те, що боротьба ця довга, та що й нашим дітям може доведеться, коли не боротись за визволення „Землі своїх батьків” то розбудовувати в ній вже вільне життя. Тому то ми особливу увагу звертаємо на видання доброї дитячої книги, щоб наші діти завжди мали що читати в своїй рідній мові та не забували „чиїх батьків вони діти”. Звертаємо увагу на видання доброї книжки й для старшого Громадянства. І тут притримуємося програми наміченої ще в Празі. Будемо видавати крім дитячих та наукових книг і „Літературну Бібліотеку”. Будемо видавати найкращі твори наших клясиків, відомих старших письменників, а також і нових, що йдуть на зміну старшим. Першою книжкою з серії „Літературна Бібліотека „ЮТ” пускаємо в світ гумористичні твори вже відомого нашого письменника І. Керницького — „Перелетні Птахи”. Іван Керницький почав друкуватися в 1932 році. Автор кількох збірок новель й оповідань та кількох п’єс, поза тим фейлетоніст, співробітник гумористичних журналів (Ікер). Перша книжка, „Святоіванські вогні” вийшла у Львові в 1934 р. Остання — „Циганськими дорогами” — вийшла в Мюнхені, 1947 р. Та збірка гуморесок найбільше зближена тематикою до теперішньої книжки. Герої Івана Керницького, ці вічні „перелетні птахи”, далі мандрують широкими світами. Покинувши „рідні обніжки”, скитаються по таборах ДП, переселюються з великими перешкодами в заморські краї, а врешті осідають і пробують вдомашнитися на землі Вашінґтона. З десятилітнього дорібку (19142-1952) розкиданого по краєвих та еміґраційних ґазетах і журналах, ми вибрали речі, які, хочемо вірити, часто розсмішать, а деколи і зворушать Вас до сліз. Маємо надію, що вони припадуть до серця нашому Громадянству і дадуть нам можливість в найближчому часі видати твори нашого молодого письменника-гумориста М. Понеділка, а далі й ряд інших творів. Для друку підготовлено у нас багато добрих і корисних книг. Поява їх буде залежати від самого нашого Громадянства. Видавництво. Год издания: 1952Формат: fb2Язык: ukРазмер: 556 KbСкачиваний: 509