Перший том колекції «Республіканська Бразилія» присвячений Першій республіці. Проголошення республіки супроводжувалося новими культурними стандартами, насамперед модернізаційним бумом. Новий режим, який називав себе ліберальним, надавав перевагу олігархіям. Вибухнули повстання під проводом незадоволених політичних еліт, як цивільних, так і військових. Також виникли повстанські рухи серед збіднілого населення, як у сільській місцевості, так і в містах, що спричинило серйозні проблеми для уряду. Митці та інтелектуали, також незадоволені, прагнули створити власну естетику. Зрештою, через численні суперечності та конфлікти, Перша республіка, ліберальна та олігархічна, впала в жовтні 1930 року.Год издания: 1959Формат: docxЯзык: ukРазмер: 691 KbСкачиваний: 50

Другий том колекції «Республіканська Бразилія» присвячений Другій республіці. 1930 рік закінчився революцією і провакційним урядом. З того часу за владу в країні боролися різні політичні сили. Найактивніші та найвпливовіші на той час намагалися нав'язати свою владу, вдаючись до зброї, але перемогли ліберали в 1932 році, комуністи в 1935 році та інтегралісти в 1938 році. Конституційний уряд поступився місцем державній диктатурі.Год издания: 1959Формат: docxЯзык: ukРазмер: 692 KbСкачиваний: 46

Четвертий том найважливішої колекції про Республіку в Бразилії. У перші десятиліття 21-го століття такі теми, як демократія, громадянство та республіка, виникли в різних інтерпретаціях як дилема та виклик, з яким бразильське суспільство стикається в повсякденному житті.Год издания: 1985Формат: docxЯзык: ukРазмер: 687 KbСкачиваний: 47

1985 рік розпочався зі смерті обраного президента Танкредо Невеса, що призвело до приходу до влади віце-президента Жозе Сарнея, який очолив уряд, що характеризувався традиційними політичними практиками та неконтрольованою економікою. Перші прямі вибори після авторитарного періоду привели до президентства Фернандо Коллора де Мелло, який був усунений після процедури імпічменту. Його віце-президент Ітамар Франко запровадив програму економічної стабілізації: План Реал. Фернандо Енріке Кардосо, який перебував на посаді два терміни, поставив Бразилію на шлях неолібералізму. Партія трудящих прийшла до влади, провівши два терміни Луїса Інасіо Лули да Сілви та два терміни Ділми Русеф. Однак останній термін був перерваний імпічментом, який також визнали державним переворотом. На тлі цього відбувалося бурхливе і творче культурне та мистецьке життя того часу, з бразильським роком, літературою, кіно та образотворчим мистецтвом. Год издания: 2016Формат: docxЯзык: ukРазмер: 726 KbСкачиваний: 43

На початку 1945 року диктатура Нового держави вступила в кризу, в той час як авторитет диктатора Варгаса серед робітників зростав. З консолідацією демократії різні верстви населення почали висловлювати свої політичні погляди: робітники, селяни, військові, підприємці, студенти, митці, інтелектуали та інші. Переживаючи демократичний досвід, бразильське населення через голосування продемонструвало свою перевагу націонал-етатистському проекту, який відстоювали робітники та комуністи, а не програмі лібералів-уденістів. Год издания: 1968Формат: docxЯзык: ukРазмер: 777 KbСкачиваний: 46