Тара́с Григо́рович Шевче́нко (*9 березня 1814 — †10 березня 1861) — український поет, прозаїк, художник. Член Кирило-Мефодіївського братства. Перебував на засланні в Оренбурзі (1847—1857). У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення. Твори Гайдамаки Художник Листи до А.Лизогуба. 1847 рік Близнецы П'єси Назар Стодоля Поеми Тризна Катерина Княжна Марія Наймичка Неофіти Сотник Відьма Поезії Три літа Давидові псалми До Основ'яненка Думи мої, думи мої Думка Гамалія І мертвим, і живим, і ненародженим Гоголю Іржавець Ісайя. Глава 35 Іван Підкова Кавказ Лілея Молитва На вічну пам'ять Котляревському Плач Ярославни Причина Разрытая могила Сестрі Тарасова ніч Тополя Утоплена Варнак Єретик Заповіт N.N. І Архімед, І Галілей В Казематі (Мені однаково, чи буду...) Минають дні, минають ночі Я не нездужаю, нівроку… Якби ви знали, паничі… І золотої й дорогої… Холодний яр