Київська старина 1902 р.
👤 Киевская старина
«Київська старина» — щомісячний науково-історичний, етнографічний та літературний журнал, що виходив у Києві в 1882–1906 роках. російською мовою. За час існування вийшло 94 томи, що включали близько 300 окремих випусків. Журнал був тісно пов'язаний з українським національно-культурним рухом та діяльністю Київської «Старої громади», став одним із найважливіших наукових та культурних періодичних видань України кінця XIX — початку XX століття.
Основне місце у журналі займали історія України, археологія, етнографія, фольклор, краєзнавство, історія літератури та мовознавство. Особливо широко висвітлювалася історія українських земель XVI–XIX ст., історія Гетьманщини та Запоріжжя, соціальні та економічні відносини, розвиток міст та окремих регіонів, історія дворянських та козацьких пологів. Значна частина матеріалів була присвячена Києву, Лівобережній Україні, Полтавщині, Чернігівщині, Волині, Поділля та іншим історичним регіонам.
Особливу наукову цінність становлять публікації історичних джерел: документи з державних та приватних архівів, універсали, грамоти, акти, листи, щоденники, мемуари, листування та інші матеріали. Журнал систематично вводив у науковий обіг раніше невідомі чи маловідомі джерела з історії України.
Великий розділ складали біографічні та мемуарні матеріали про діячів української історії та культури — Григорія Сковороду, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколу Костомарова, Максимовича та багатьох інших. Публікувалися також матеріали про Олександра Лазаревського, Володимира Антоновича, Ореста Левицького та інших істориків та дослідників.
В етнографічному та фольклорному відділах друкувалися народні пісні, перекази, легенди, звичаї, матеріали про народний побут, вірування та мову різних регіонів України. Літературний відділ включав дослідження української літератури, публікації невідомих творів та текстів, літературне листування та матеріали до біографій письменників.
З кінця XIX століття журнал все більш активно звертався до сучасної української літератури, публікуючи твори та матеріали, пов'язані з Тарасом Шевченком, Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою, Панасом Мирним та іншими письменниками.
Серед постійних та найбільш значних авторів «Київської старини» були В. Антонович, О. Лазаревський, М. Костомаров, Д. Багалій, П. Житецький, О. Левицький, О. Єфименко, М. Сумцов, В. Науменко та багато інших істориків, археологів, етнографів, філологів.
Журнал представляє особливу цінність як величезне зібрання первинних джерел з історії та культури України XIX – початку XX ст. У сучасному бібліографічному покажчику налічується понад 6000 публікацій «Київської старовини», що охоплюють історію, археологію, етнографію, фольклористику, літературознавство, мовознавство, краєзнавство та художню літературу.
Після припинення видання «Київської старина» у 1906 р. її продовженням у 1907 р. став журнал «Україна», що вже видавався українською мовою.
Значення видання: «Київська старовина» є одним із найважливіших джерел для вивчення історії України, української культури, суспільної думки, літератури, етнографії та генеалогії ХІХ століття. Для сучасного дослідника особливо цінними є не лише наукові статті, а й опубліковані в журналі архівні документи, спогади, листування, біографічні матеріали та рідкісні історичні відомості.Год издания: 1902Формат: docxЯзык: ukРазмер: 4171 Kb
Скачать
Подробнее / Серии