Необыкновенный случай (Из галицкой жизни) Год издания: 1886Формат: fb2Язык: ruРазмер: 61 KbСкачиваний: 962

Год издания: 1882Формат: fb2Язык: ruРазмер: 80 KbСкачиваний: 1023

Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840 року у селі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер — Черкаська область) в родині дрібного поміщика. Дитинство провів серед мальовничої природи; зазнав відчутного впливу діда — 3.О.   Лисенка, колишнього полковника, який брав участь у Вітчизняній війні 1812 року, і був для свого часу людиною дуже освіченою, «знав добре французьку мову, зачитувався Вольтером та й у душі був вольтеріанцем». Усе це дало перші імпульси до формування його світогляду. У роки навчання у Полтавській гімназії Старицький залишився круглим сиротою (1852 р.), і відтоді турботи про його виховання взяв на себе двоюрідний брат його матері — В.Р.   Лисенко, батько М.В.   Лисенка. Разом з М.   Лисенком — майбутнім видатним композитором — Старицький часто гостював у родичів, де співали російські та українські народні пісні, думи, читали заборонені вірші Т. Шевченка. Старицький не тільки прилучився до музичної культури, а й мав змогу ознайомитися з вітчизняною і зарубіжною літературою. На цей же час припадає і захоплення Старицького театром; «Наталку Полтавку», «Москаля-чарівника», «Сватання на Гончарівці», що ставилися аматорським гуртком, він і під кінець життя згадував як найкраще з усього ним баченого. На час навчання в Харківському (1858–1859 роки) і Київському (з 1860 р.) університетах М. Старицький і М. Лисенко були вже добре обізнані з сучасною російською та українською літературою. До цього періоду належать перші оригінальні вірші та переклади Старицького українською мовою творів Крилова, Пушкіна, Лєрмонтова, Огарьова, Міцкевича, Байрона, Гейне, а також перші спроби драматургічної творчості: лібретто опери «Гаркуша» за п'єсою О.   Стороженка і сатиричної оперети «Андріяшіада». Разом з Лисенком він створює у Києві аматорський гурток, силами якого на вечорі пам'яті Шевченка в лютому 1864 року було показано «Наталку Полтавку». З 1871 року Старицький веде велику громадсько-культурну роботу, організовує разом з Лисенком Товариство українських сценічних акторів, яке давало спектаклі за їх творами (особливим успіхом користувалася музична комедія «Різдвяна ніч» — лібретто Старицького за Гоголем, музика М.   Лисенка). Після повернення у 1881 році з-за кордону він видає перші свої поетичні збірки («З давнього зшитку. Пісні та думи»), п'єси «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка», «Не судилось», переклад трагедії Шекспіра «Гамлет, принц Данський». Значну частину літературної спадщини Старицького складають переробки, які формально цензурній забороні не підлягали. Малосценічні твори Я.   Кухаренка «Чорноморський побут на Кубані» та І. Нечуя-Левицького «На Кожум'яках» він перетворив на динамічні комедії «Чорноморці» (1872 р.) і «За двома зайцями» (1883 р.) (до останньої тематично близький оригінальний водевіль Старицького «По-модньому», 1887 р.). Інсценізація творів М. Гоголя («Тарас Бульба», 1880 р.; «Сорочинський ярмарок», 1883 р.), О. Шабельської («Ніч під Івана Купала», 1887 р.), І.   Крашевського («Циганка Аза», 1888 р.), Е. Ожешко («Зимовий вечір», 1888 р.), обробка п'єси Панаса Мирного «Перемудрив» (комедія «Крути, та не перекручуй», 1886 р.), були не механічним пристосуванням їх до сценічних вимог, а творчим переосмисленням. Інколи із запозиченого сюжету виростає цілком оригінальний твір, як, наприклад, драма «Юрко Довбиш» (1888 р.), створена за романом К.Е. Францоза «Боротьба за право». Питання про межі втручання у першоджерело та про авторське право драматурга поставало перед Старицьким і тоді, коли він на основі народних легенд про Марусю Чурай і думи про Марусю Богуславку творив драму «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1887 р.), трагедію «Маруся Богуславка» (1897 р.). Серед переробок були й лібретто опер «Тарас Бульба», «Утоплена» та ін.; слід, отже, відзначити плідність зусиль Старицького, який разом з Лисенком сприяв подальшому розвитку української національної опери. 1883 по 1885 рік М. Старицький очолює і забезпечує матеріально першу об'єднану українську професійну трупу, створення якої було своєрідним підсумком багаторічних зусиль його в організації театральної справи на Україні. Вистави українського театру, в яких брали участь М. Заньковецька, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський та інші видатні актори, мали такий успіх, що були заборонені в Києві й усьому генерал-губернаторстві. Але трупа продовжувала працювати й виступала в Житомирі, Одесі, Ростові-на-Дону, Воронежі, Харкові, Кишиньові, інших місцях. Після відокремлення трупи Кропивницького Старицький віддає багато сил роботі з творчою молоддю. В 1887–1888 роках трупа Старицького з успіхом виступає в Москві та Петербурзі, а згодом гастролює у містах Поволжя, у Вільно, Мінську, Тифлісі. Розуміння зв'язку соціальних і національних проблем у визвольній боротьбі українського народу XVII ст. виявив письменник у сповнених трагедійного пафосу, позначених рисами епічності п'єсах «Тарас Бульба» (1881 р.), «Богдан Хмельницький» (1887 р.) (безперечно, пов'язаній із його ж романом-трилогією з часів Хмельниччини) та «Оборона Буші» (1899 р.). У п'єсах Старицького на сучасну тематику — «Зимовий вечір», «Розбите серце» (1891 р.), «У темряві» (1892 р.), «Талан» (1893 р.), «Крест жизни» (1901 р.), — різних за поетикою, позитивним героєм виступає людина, яка бореться проти соціальної несправедливості, за людську гідність, захищає в міру своїх можливостей слабшого. Письменник також тяжіє до драми ідей ібсенівського типу. Своєрідними розвідками в цьому напрямі були його п'єси «Остання ніч» (1899 р.) і «Крест жизни». Своє розуміння ролі й завдань театру в житті суспільства Старицький висловив у доповіді на Першому всеросійському з'їзді сценічних діячів (15 березня 1897 р.). Він звернувся до з'їзду з проханням допомогти українському театрові позбутися адміністративних і цензурних утисків. Назвавши цей виступ сміливим і патріотичним, Іван Франко вказав, що завдяки йому з'їзд прийняв ухвалу й заходи, наслідком яких були «значні пільги для театру, в тім числі й для українського, в Росії».  Почавши писати п'єси з необхідності, М. Старицький досяг у них високої майстерності і став одним із найвидатніших вітчизняних драматургів; разом з іншими корифеями він надав цьому родові літератури вагомого значення у культурному процесі. Формат: fb2Язык: ukРазмер: 250 KbСкачиваний: 1260

Введите сюда краткую аннотацию Формат: fb2Язык: ukРазмер: 162 KbСкачиваний: 1509

Из альбома Год издания: 1884Формат: fb2Язык: ruРазмер: 64 KbСкачиваний: 1074

Історична повість українського письменника-класика — широке полотно про Коліївщину, повстання українського народу 1768 року на Правобережній Україні під проводом Залізняка та Гонти.Год издания: 1990Формат: fb2Язык: ukРазмер: 2355 KbСкачиваний: 1866

Год издания: 1884Формат: fb2Язык: ruРазмер: 54 KbСкачиваний: 1081

Из галереи старых портретов(Быль). Год издания: 1886Формат: fb2Язык: ruРазмер: 91 KbСкачиваний: 1044

Главный герой повести — золотарь Семен Мелешкевич — возвращается из-за границы в Киев. Но родной город встретил его неутешительными новостями — на Семена возведена клевета, имущество продано за бесценок, любимую девушку хотят выдать за другого, а его самого считают казненным за разбойничество. Год издания: 1986Формат: fb2Язык: ruРазмер: 422 KbСкачиваний: 2275

В романе М. Старицкого «Перед бурей», составляющем первую часть трилогии о Богдане Хмельницком, отражены события, которые предшествовали освободительной войне украинского народа за социальное и национальное освобождение (1648-1654). На широком фоне эпохи автор изображает быт тех времен, разгульную жизнь шляхты и бесправное, угнетенное положение крестьян и казачества, показывает военные приготовления запорожцев, их морской поход к берегам султанской Турции. Год издания: 1987Формат: fb2Язык: ruРазмер: 3141 KbСкачиваний: 3428Серия: Богдан Хмельницкий. Трилогия #1

Год издания: 1987Формат: pdfЯзык: ruРазмер: 58145 KbСкачиваний: 1507Серия: Богдан Хмельницкий #1

Формат: fb2Язык: ukРазмер: 63 KbСкачиваний: 773

Историческая драма в двух картинах Перевод: Островский Арсений ГеоргиевичГод издания: 1874Формат: fb2Язык: ruРазмер: 104 KbСкачиваний: 1371

БВЛ — том 102. В издание вошли произведения: Украинских поэтов (Петро Гулак-Артемовский, Маркиан Шашкевич, Евген Гребенка и др.); Белорусских поэтов (Ян Чачот, Павлюк Багрим, Янка Лучина и др.); Молдавских поэтов (Константин Стамати, Ион Сырбу, Михай Эминеску и др.); Латышских поэтов (Юрис Алунан, Андрей Шумпур, Янис Эсенбергис и др.); Литовских поэтов (Дионизас Пошка, Антанас Страздас, Балис Сруога); Эстонских поэтов (Фридрих Роберт Фельман, Якоб Тамм, Анна Хаава и др.); Коми поэт (Иван Куратов); Карельский поэт (Ялмари Виртанен); Еврейские поэты (Шлойме Этингер, Марк Варшавский, Семен Фруг и др.); Грузинских поэтов (Александр Чавчавадзе, Григол Орбелиани, Иосиф Гришашвили и др.); Армянских поэтов (Хачатур Абовян, Гевонд Алишан, Левон Шант и др.); Азербайджанских поэтов (Закир, Мирза-Шафи Вазех, Хейран Ханум и др.); Дагестанских поэтов (Чанка, Махмуд из Кахаб-Росо, Батырай и др.); Осетинских поэтов (Сека Гадиев, Коста Хетагуров, Созур Баграев и др.); Балкарский поэт (Кязим Мечиев); Татарских поэтов (Габделжаббар Кандалый, Гали Чокрый, Сагит Рамиев и др.); Башкирский поэт (Шайхзада Бабич); Калмыцкий поэт (Боован Бадма); Марийских поэтов (Сергей Чавайн, Николай Мухин); Чувашских поэтов (Константин Иванов, Эмине); Казахских поэтов (Шоже Карзаулов, Биржан-Сал, Кемпирбай и др.); Узбекских поэтов (Мухаммед Агахи, Газели, Махзуна и др.); Каракалпакских поэтов (Бердах, Сарыбай, Ибрайын-Улы Кун-Ходжа, Косыбай-Улы Ажинияз); Туркменских поэтов (Кемине, Сеиди, Зелили и др.); Таджикских поэтов (Абдулкодир Ходжа Савдо, Мухаммад Сиддык Хайрат и др.); Киргизских поэтов (Тоголок Молдо, Токтогул Сатылганов, Калык Акыев и др.); Вступительная статья и составление Л. Арутюнова. Примечания Л. Осиповой, Перевод: Ахматова Анна Андреевна, Антокольский Павел Григорьевич, Цветаева Марина Ивановна, Дмитриев Олег Михайлович, Гумилёв Лев Николаевич, Кедрин Дмитрий Борисович, Кривин Феликс Давидович, Куняев Станислав Юрьевич, Лиснянская Инна Львовна, Межиров Александр Петрович, Мориц Юнна Петровна, Озеров Лев Адольфович, Петровых Мария Сергеевна, Рождественский Всеволод Александрович, Самойлов Давид Самойлович, Северянин Игорь, Шагинян Мариэтта Сергеевна, Шефнер Вадим Сергеевич, Синельников Михаил Исаакович, Смеляков Ярослав Васильевич, Сологуб Фёдор, Светлов Михаил Аркадьевич, Тарковский Арсений Александрович, Тушнова Вероника Михайловна, Винокуров Евгений Михайлович, Заболоцкий Николай Алексеевич, Жаров Александр Алексеевич, Бунин Иван Алексеевич, Брюсов Валерий Яковлевич, Зенкевич Михаил Александрович, Левитанский Юрий Давидович, Блок Александр Александрович, Пастернак Борис Леонидович, Симонов Константин Михайлович, Иванов Вячеслав Иванович, Окуджава Булат Шалвович, Гинзбург Лев Владимирович, Тарловский Марк Ариевич, Маршак Самуил Яковлевич, Банников Николай Васильевич, Турганов Борис Александрович, Гурова Ирина Гавриловна, Миль Леонид Соломонович, Мартынов Леонид Николаевич, Слуцкий Борис Абрамович, Алигер Маргарита Иосифовна, Спендиарова Татьяна Александровна, Лозинский Михаил Леонидович, Рапопорт Александр Соломонович, Ярославцев Геннадий Борисович, Пеньковский Лев Минаевич, Шервинский Сергей Васильевич, Невский Владимир Иванович, Микушевич Владимир Борисович, Штейнберг Аркадий Акимович, Тихомиров Владимир Георгиевич, Державин Владимир Васильевич, Бальмонт Константин Дмитриевич, Снегова Ирина Анатольевна, Кочетков Александр Сергеевич, Перов Григорий Самойлович, Сельвинский Илья Львович, Казин Василий Васильевич, Обрадович Сергей Александрович, Шубин Павел Николаевич, Чухонцев Олег Григорьевич, Стрешнева Татьяна Валерьевна, Липкин Семен Израилевич, Евтушенко Евгений Александрович, Карп Поэль Меерович, Глушкова Татьяна Михайловна, Левик Вильгельм Вениаминович, Дубровин Борис Саввович, Потапова Вера Аркадьевна, Витковский Евгений Владимирович, Ковальджи Кирилл Владимирович, Горская Натэлла Всеволодовна, Старостин Анатолий Васильевич, Васильев Сергей Александрович, Хелемский Яков Александрович, Козловский Яков Абрамович, Тихонов Николай Николаевич, Копылова Людмила Викторовна, Капиев Эффенди Мансурович, Звягинцева Вера Клавдиевна, Веселков Георгий Николаевич, Ревич Александр Михайлович, Сендык Анатолий Геннадьевич, Лифшиц Владимир Александрович, Гребнев Наум Исаевич, Поженян Григорий Михайлович, Гатов Александр Борисович, Сикорский Вадим Витальевич, Сомова Светлана Александровна, Луговской Владимир Александрович, Ушаков Николай Николаевич, Наумов Александр Аронович, Северцев Сергей Леонидович, Нейман Юлия Моисеевна, Мальцева Надежда Елизаровна, Николаевская Елена Матвеевна, Долматовский Евгений Аронович, Львов Михаил Давыдович, Глазков Николай Иванович, Пагирев Глеб Валентинович, Богданович Максим Адамович, Борисова Майя Ивановна, Тоом Леон Валентинович, Петров Юрий Васильевич, Бродский Давид Григорьевич, Озерова Ирина Николаевна, Прокофьев Александр Андреевич, Исаковский Михаил Васильевич, Комиссарова Мария Ивановна, Корчагин А., Ватагин Марк Германович, Бугаевский Владимир Александрович, Ивинская Ольга Всеволодовна, Сидоренко Николай Николаевич, Павлович Надежда Александровна, Железнов Павел Ильич, Поступальский Игорь Стефанович, Шехтер Марк Ананьевич, Цвелёв Василий Алексеевич, Ботвинник Семен Вульфович, Кафанов Алексей Витальевич, Браун Николай Леопольдович, Глоба Андрей Павлович, Жур Петр Владимирович, Шацков Владимир Степанович, Азаров Всеволод Борисович, Кежун Бронислав Адольфович, Кузнецова Светлана Александровна, Семынин Петр Андреевич, Иринин Борис Сергеевич, Карабан Павел Сергеевич, Корчагин Валентин Александрович, Талов Марк Владимирович, Моран Рувим Давидович, Вышеславский Леонид Николаевич, Хаустов Леонид Иванович, Панченко Павел Михайлович, Стекольников Лев Борисович, Виноградов Дмитрий Александрович, Высоковский Константин Игнатьевич, Кожевников Юрий Алексеевич, Голубков Дмитрий Николаевич, Леонович Владимир Николаевич, Соколов Владимир Николаевич, Цыбулевский Александр Семенович, Коренев Александр Кириллович, Савельев Владимир Семёнович, Ганиев Виль Халимович, Ефремов Георгий Исаакович, Капиева Наталья Владимировна, Осипова Любовь Константиновна, Горский Григорий Наумович, Жовтис Александр Лазаревич, Безыменский Александр Ильич, Лебедев Николай Фролович, Иванов Сергей Николаевич, Рудерман Михаил Исаакович, Фрухтман Лев Петрович, Великанова Е., Сырейщикова Елена Александровна, Корнеев А., Передреев Анатолий Константинович, Кустов Павел Петрович, Карпов Георгий Иванович, Лукьянов В., Шатуновский М., Левоневский Дмитрий Анатольевич, Григорьев Игорь Николаевич, Казаков Александр С.Год издания: 1977Формат: fb2Язык: ruРазмер: 5640 KbСкачиваний: 7752

Формат: fb2Язык: ruРазмер: 709 KbСкачиваний: 1226

Роман украинского писателя Михайла Старицкого (1840-1904) «Руина» посвящен наиболее драматичному периоду в истории Украины, когда после смерти Б. Хмельницкого кровавые распри и жестокая борьба за власть буквально разорвали страну на части и по Андрусовскому договору 1667 года она была разделена на Правобережную — в составе Речи Посполитой — и Левобережную — под протекторатом Москвы... В романе действуют гетманы Дорошенко и Самойлович, кошевой казачий атаман Сирко и Иван Мазепа. Бывшие единомышленники, они из-за личных амбиций и нежелания понять друг друга становятся непримиримыми врагами, и именно это, в конечном итоге, явилось главной причиной потери Украиной государственности. Год издания: 2008Формат: fb2Язык: ruРазмер: 1912 KbСкачиваний: 2961

Формат: fb2Язык: ukРазмер: 202 KbСкачиваний: 1133

В романе «У пристани» — заключительной части трилогии о Богдане Хмельницком — отображены события освободительной войны украинского народа против польской шляхты и униатов, последовавшие за Желтоводским и Корсунским сражениями. В этом эпическом повествовании ярко воссозданы жизнь казацкого и польского лагерей, битвы под Пилявцами, Збаражем, Берестечком, показана сложная борьба, которую вел Богдан Хмельницкий, стремясь к воссоединению Украины с Россией. Год издания: 1987Формат: fb2Язык: ruРазмер: 2473 KbСкачиваний: 2897Серия: Богдан Хмельницкий. Трилогия #3

Год издания: 1987Формат: pdfЯзык: ruРазмер: 56360 KbСкачиваний: 1115Серия: Богдан Хмельницкий #3

Овіяні народною мудрістю, байки українських письменників в алегоричних образах засуджували несправедливість судей, зажерливість та хабарництво чиновників, необмежену панську сваволю, із співчуттям зображували безправне становище бідняків, їх мрії і надії на краще життя, вихваляли кмітливість і дотепну вдачу українського народу. В цьому їх сила і незгасна, невмируща життєвість. Год издания: 2006Формат: fb2Язык: ukРазмер: 988 KbСкачиваний: 2086