Перевод: Соболевский Сергей ИвановичГод издания: 1935Формат: fb2Язык: ruРазмер: 1553 KbСкачиваний: 2235

Работа Аристотеля «О душе» представляет собой первую в Античности попытку систематического научного исследования данного предмета. Аристотель рассматривает душу как целое и описывает различные способности души в их существе, действии и связи друг с другом. Развиваемый Аристотелем способ рассмотрения живых («одушевленных») существ, а также вводимый им ряд понятий будут сохранять актуальность на протяжении всей истории европейской научной и философской мысли вплоть до современности. В формате a4.pdf сохранен издательский макет. Перевод: Попов Павел СергеевичГод издания: 2018Формат: fb2Язык: ruРазмер: 685 KbСкачиваний: 2227

СОДЕРЖАНИЕ: Луций Анней Сенека. ТРАГЕДИИ. Перевод С.А.Ошерова Медея (5,394). Федра (35,394). Эдип (69,404). Финикиянки (99,405). Геркулес в безумье (116,406). Геркулес на Эте (152,410). Фиест (202,413). Троянки (233,415). Агамемнон (265,418). Октавия (293,422). ДОПОЛНЕНИЯ М.Б.Ломоносов: Медея (321). Геркулес Етейский (321). С.М.Соловьев: Медея (322). Федра (328). Эдип (334). Тиэст (336). Агамемнон (337). Октавия (341). ПРИЛОЖЕНИЯ С.А.Ошеров. Сенека-драматург (351). Примечания (Сост. Е.Г.Рабинович) (382). Основные даты жизни и творчества Сенеки (428). Список иллюстраций (430).Перевод: Ошеров Сергей АлександровичГод издания: 1983Формат: djvuЯзык: ruРазмер: 9720 KbСкачиваний: 2223

«Жизнь двенадцати цезарей» (De vita Caesarum) — основной труд древнеримского историка Светония, написанный в его бытность секретарём императора Адриана (ок. 121 г.). Представляет собой сборник биографий Юлия Цезаря и 11 первых римских принцепсов, от Августа до Домициана. Труд посвящён префекту претория Гаю Септицию Клару. Первые страницы книги не сохранились. Биографии изложены не в хронологической последовательности. Сначала Светоний рассказывает о происхождении каждого правителя, о ранних годах его жизни, о его общественной деятельности, затем переходит к частной жизни, свойствам характера, внешности. Завершает каждую биографию рассказ об обстоятельствах смерти императора. По оценке М. Л. Гаспарова, «Светоний лишен литературного вкуса: он не заботится о художественной отделке слога, он однообразен и сух». В отличие от Тацита, исторические пружины событий и психологические мотивировки мало занимают автора. Он приводит только фактологическую канву, изобилующую бесчисленными анекдотами, достоверность которых зачастую вызывает сомнение. В этом его сходство с Плутархом. Сочинение Светония бесценно в том отношении, что оно проливает свет на домашнюю, интимную сторону деятельности римских императоров. Именно к «Жизни двенадцати цезарей» восходят наиболее расхожие мотивы и сюжеты, связанные с императорами (конь Калигулы, актёрские упражнения Нерона, слова Веспасиана «деньги не пахнут», гладиаторское приветствие Ave, Caesar, morituri te salutant). Взгляд автора не искажён сенаторскими предрассудками, свойственными, например, произведениям Тацита. За идеал правителей он принимает «божественных» Августа и Тита. Перевод: Гаспаров Михаил ЛеоновичГод издания: 1964Формат: djvuЯзык: ruРазмер: 12972 KbСкачиваний: 2217

Расшифровка радиопрограмм известного французского писателя-путешественника Сильвена Тессона (род. 1972), в которых он увлекательно рассуждает об «Илиаде» и «Одиссее», предлагая освежить в памяти школьную программу или же заново взглянуть на произведения древнегреческого мыслителя. «Вспомните то время, когда мы вынуждены были читать эти скучнейшие эпосы. Мы были школьниками — Гомер был в программе. Мы хотели играть на улице. Мы ужасно скучали и смотрели через окно на небо, в котором божественная колесница так ни разу и не показалась. А что, если теперь пришло время напитаться этими золотыми стихами, насладиться этими наэлектризованными строками, вечными, потому что неповторимыми, этими шумными и яростными песнями, полными мудрости и такой невыносимой красоты, что поэты и сегодня продолжают бормотать их сквозь слезы?» Перевод: Рындин Сергей БорисовичГод издания: 2019Формат: fb2Язык: ruРазмер: 575 KbСкачиваний: 2215

«Богатые жертвы принес Персей Зевсу, Афине Палладе и Гермесу. Веселый свадебный пир начался во дворце Кефея. Гименей и Эрот зажгли свои благоухающие факелы. Весь дворец Кефея увит зеленью и цветами. Громко раздаются звуки кифар и лир, гремят свадебные хоры…» Год издания: 2012Формат: fb2Язык: ruРазмер: 153 KbСкачиваний: 2214Серия: Мифы Древней ГрецииСерия: Персей #5

Формат: fb2Язык: ruРазмер: 46 KbСкачиваний: 2212

«Мистецтво кохання» — уславлений твір поета «золотого віку» римської поезії Публія Овідія Назона (43 до н. е. — 18 н. е.). В поемі автор виклав, що значить — по-мистецькому кохати. Публікація твору спричинила катастрофу в житті Овідія. За наказом імператора Августа  він був вимушений залишити Рим у 8 році н. е. і вирушив у довічне вигнання на західне узбережжя Чорного моря. Перевод: Содомора Андрей АлександровичГод издания: 1999Формат: fb2Язык: ukРазмер: 327 KbСкачиваний: 2210

В основу тома положено содержание первой антологии греческой эпиграммы, составленную в І в. до Хр. и дополненную уже в новое время, которая включает около 4000 эпиграмм, распределенных по темам, – любовные, надгробные, застольные, сатирические и пр. Среди авторов – Платон, Сапфо, Эзоп, Эсхил, Менандр, Феокрит, Алкей, Мелеагр, Диоген Лаэртский и многие другие поэты. Первоначально эпиграммой называлась посвятительная надпись на изваяниях, алтарях и других предметах, посвящаемых богам, и на надгробиях (см. эпитафия). Постепенно формировались тематические разновидности эпиграмм сентенциозно-дидактических, описательных, любовных, застольных, сатирических. От эпических форм поэзии эпиграмму отличала краткость и ярко выраженное субъективное отношение к событию или факту. Писалась эпиграмма элегическим дистихом, позднее ямбом и другими размерами. В форме эпиграмм выражались размышления Платона, Сафо писала эпиграммы о горечи ранней утраты, Анакреонт — о веселье на пиру. К мастерам эпиграмм относят Симонида Кеосского, Асклепиада, Мелеагра. Расцветом эпиграммы в греческой литературе было творчество эллинистических поэтов III в. до Хр. — I в. сл. Хр. (составившее ядро так называемой «Палатинской антологии» в 16 книгах), в римской — сатирическое творчество Марциала (I в. сл. Хр.). Том содержит также редакционную статью и развернутый научный аппарат. [collapse collapsed title=СОДЕРЖАНИЕ:]А. VІІ—ІV вв. до н. э. АРХИЛОХ САПФО ДЕМОДОК ФОКИЛИД ПИСАНДР АНАКРЕОНТ СИМОНИД ФИЛИАД ПИНДАР ВАКХИЛИД ЭСХИЛ ЭМПЕДОКЛ ИОН ХИОССКИЙ ЕВРИПИД ГИППОН ПАРРАСИЙ ЗЕВКСИС ФУКИДИД или ТИМОФЕЙ АЛКИВИАД ИОН САМОССКИЙ ПЛАТОН АСТИДАМАНТ АФАРЕЙ АРИСТОТЕЛЬ ФЕОКРИТ ХИОССКИЙ СПЕВСИПП МАМЕРК ЭРИННА МЕНАНДР Б. Конец IV—первая половина III вв. до н. э. ЭСХРИОН АНТАГОР АНИТА ДУРИС МЕРО НОССИДА ФАЛЕК ФИЛЕТ КОССКИЙ СИМИЙ АЛЕКСАНДР ЭТОЛИЙСКИЙ АПОЛЛОНИЙ РОДОССКИЙ АРАТ АРКЕСИЛАЙ АСКЛЕПИАД КАЛЛИМАХ ГЕДИЛ ГЕРАКЛИТ НИКИЙ ПОСИДИПП ФЕЭТЕТ ФЕОКРИТ В. Вторая половина III в. до н. э. ЕВФОРИОН ГЕГЕСИПП ЛЕОНИД ТАРЕНТСКИЙ МНАСАЛК ФИЛОКСЕН КРАТЕТ ДАМАГЕТ ДИОСКОРИД НИКЕНЕТ ФЕДИМ РИАН ФЕОДОРИД Г. Конец III—ІІ вв. до н. э. АЛКЕЙ МЕССЕНСКИЙ ГЕРОДИК САМИЙ АНТИПАТР СИДОНСКИЙ ДИОНИСИЙ МОСХ ФАНИЙ ПОЛИСТРАТ ЗЕНОДОТ МЕЛЕАГР ФИЛОДЕМ КРИНАГОР [Д.] Поэты III—II вв. до н. э., время жизни которых неизвестно АГИС АМИНТ АРХЕЛАЙ АРИСТОДИК АРИСТОН АРТЕМОН КАРФИЛЛИД ХЕРЕМОН ДАМОСТРАТ ДИОТИМ ГЛАВК ГЕГЕМОН ГЕРМОКРЕОНТ ГЕРМОДОР МЕНЕКРАТ НИКАНДР НИКАРХ НИКОМАХ ПАМФИЛ ПАНКРАТ ФЕНН ФИЛЕТ САМОССКИЙ ФЕОДОР ТИМОКЛ ТИМН [Е.] Неизвестные поэты А. ИЗ «ВЕНКА» МЕЛЕАГРА Б. РАЗЛИЧНЫЕ АНОНИМНЫЕ ЭПИГРАММЫ ПРИЛОЖЕНИЯ Н. А. Чистякова. Греческая эпиграмма Примечания (н. А. Чистякова)[/collapse]Перевод: Шульц Юрий Францевич, Иванов Вячеслав Иванович, Вересаев Викентий Викентьевич, Кондратьев Сергей Петрович, Гаспаров Михаил Леонович, Соболевский Сергей Иванович, Краснов Платон Николаевич, Латышев Василий Васильевич, Грабарь-Пассек Мария Евгеньевна, Румер Осип Борисович, Дашков Дмитрий Васильевич, Костров Н., Петровский Федор Александрович, Чистякова Наталия Александровна, Семёнов А., Усов Дмитрий Сергеевич, Голубец Юрий Александрович, Печерин Владимир Сергеевич, Блуменау Леонид Васильевич, Челпанов Александр Георгиевич, Свиясов Евгений Васильевич, Иваница Г.Год издания: 1993Формат: pdfЯзык: ruРазмер: 20173 KbСкачиваний: 2209

Исповедь блаженного Августина, епископа Иппонского // Богословские труды, № 15. 1976, № 19. 1978 Перевод: Сергеенко Мария ЕфимовнаГод издания: 1978Формат: fb2Язык: ruРазмер: 1486 KbСкачиваний: 2208

Исторические сочинения Плутарха носят заглавие «Сравнительные жизнеописания». Это биографии выдающихся исторических лиц, греков и римлян, сгруппированные попарно, так что в каждой паре одна биография грека, другая – римлянина; в каждую пару выбираются такие лица, между которыми есть сходство в каком-либо отношении, после каждой пары даётся маленькая статья – «Сопоставление», где и указываются их сходные черты. До нас дошло 23 пары таких биографий; в четырёх из них «Сопоставлений» нет. Эти биографии имеют огромное значение для истории: многие писатели, у которых Плутарх заимствовал сведения, не дошли до нас, так что в некоторых случаях он остаётся для нас единственным источником. В настоящем, втором издании «Сравнительных жизнеописаний» (вышедшем, в отличие от первого не в трёх, а в двух томах) в переводы 1-го издания внесены лишь незначительные изменения: исправлены случайные неточности, унифицировано написание собственных имён и т. п.; общая же стилистическая установка С. П. Маркиша оставлена прежней. Все примечания, обширная хронологическая таблица и аннотированный указатель имён составлены заново. [collapse collapsed title=СОДЕРЖАНИЕ:] Серторий и Эвмен. Пер. А.П.Каждана и Л.А.Фрейберг (5). Агесилай и Помпей. Пер. К.П.Лампсакова и Г.А.Стратановского (36). Александр и Цезарь. Пер. М.М.Ботвинника, И.А.Перельмутера и Г.А.Стратановского, К.П.Лампсакова (116). Фокион и Катон. Пер. СП. Маркиша (203). Агид и Клеомен и Тиберий и Гай Гракхи. Пер. С.П.Маркиша (265). Демосфен и Цицерон. Пер. С.П.Маркиша (322). Деметрий и Антоний. Пер. С.П.Маркиша (369). Дион и Брут. Пер. С.П.Маркиша (446). Артаксеркс. Пер. С.П.Маркиша (506). Арат. Пер. С.П.Маркиша (523). Гальба. Пер. С.П.Маркиша (551). Отон. Пер. С.П.Маркиша (567). ПРИЛОЖЕНИЯ Примечания. Составил М.Л.Гаспаров (579). Хронологическая таблица. Составил М.Л.Гаспаров (609). Генеалогические таблицы. Составил М.Л.Гаспаров (623). Указатель имен. Составил М.Л.Гаспаров (630).[/collapse]Перевод: Каждан Александр Петрович, Маркиш Шимон Перецович, Ботвинник Марк Наумович, Фрейберг Лидия Александровна, Стратановский Георгий Андреевич, Лампсаков Константин Павлович, Перельмутер Илья АроновичГод издания: 1994Формат: djvuЯзык: ruРазмер: 8447 KbСкачиваний: 2202

ГЕРОДОТ: 485 — ок. 425 гг. до н. э., греческий историк. Родился в Галикарнасе, греческом городе в Карии, основанном дорийцами, который в середине V в. до н. э. подвергся сильному ионийскому влиянию. Геродот — автор книги, положившей начало историографической науке. Значение его «Истории» как источника наших знаний об античном мире трудно переоценить. В книге содержится множество географических, этнографических, естественно-исторических и литературных сведений о Персидском царстве, Египте, Скифии, а также других царствах и землях, в которых обрела свое рождение и смысл культура Западного мира. Однако основная причина неувядающей популярности Геродота — потрясающая увлекательность его текстов, написанных изящным слогом, превращающих исторический материал в сказочное путешествие по Древнему миру. Перевод: Стратановский Георгий АндреевичГод издания: 2022Формат: fb2Язык: ruРазмер: 4072 KbСкачиваний: 2199

Перевод: Преображенский Пётр АлексеевичГод издания: 1895Формат: fb2Язык: ruРазмер: 194 KbСкачиваний: 2194

«100 шедевров о любви» – уникальная серия издательства Стрельбицкого, в которую вошли лучшие произведения всех времен и народов о самом прекрасном и возвышенном чувстве – любви. В каждом томе серии читатели имеют возможность познакомиться не только с литературными шедеврами выдающихся мастеров слова от античности до современных времен, но и получают фотоальбом, где собраны всемирно известные памятники архитектуры и искусства, посвященные литературным и мифическим героям. Первый том серии «Антика» переносит читателя во времена эллинского эпоса и включает 2 великие трагедии древнегреческого драматурга Еврипида «Елена» и «Ифигения в Тавриде». События, разворачивавшиеся во времена Троянской войны, – одна из вечных и излюбленных тем писателей, поэтов, художников, драматургов и кинематографистов всего мира по сей день. Завершает том 1 «Антика» серии «100 шедевров о любви» сборник элегических посвящений знаменитого древнеримского поэта Овидия, где автор воспевает достоинства прекрасной возлюбленной, личность которой скрыта под именем гречанки Коринны. Год издания: 2015Формат: fb2Язык: ruРазмер: 4895 KbСкачиваний: 2182

Перевод: Головач УлянаФормат: fb2Язык: ukРазмер: 230 KbСкачиваний: 2174

Формат: fb2Язык: ruРазмер: 250 KbСкачиваний: 2174

Енеїда написана між 29 та 19 р. до н. е., і присвячена історії Енея, легендарного троянського героя, який переселився в Італію з решткою свого народу, об’єднався з латинами й заснував місто Альба Лонга. Енеїв флот, що від берегів Трої прямує до Італії, настигає буря, наслана богинею Юноною. Але бог Нептун рятує троянців з рештками їх кораблів, і вони щасливо виходять на африканське узбережжя. Заспокоюючи матір Енея, богиню Венеру, Юпітер запевняє її, що доля Енея і слава його потомства залишаться незмінними; він посилає бога Меркурія до тірійців, щоб прихилити їх до троян. Венера з’являється Енеєві і розповідає йому про Карфаген і царицю Дідону. Еней прибуває до Карфагена і оглядає місто й храм. Дідона гостинно приймає Енея та його супутників. Еней посилає по свого сина Іула. Щоб викликати в Дідони любов до Енея, Венера підміняє його сина Купідоном. Урочиста учта у Дідони на честь Енея. Еней розповідає про зруйнування Трої. Обмануті підступними розмовами полоненого грека Сінона, троянці, незважаючи на застереження жерця Лаокоона, вводять у місто спорудженого греками великого дерев’яного коня. Заховані в ньому греки вночі вискакують і оволодівають містом. Тінь Гектора з’являється у сні Енеєві. Еней разом з товаришами йде в останній бій. Товариші Енея падають у борні за полонену греками Кассандру. В бою біля Пріамового палацу Пірр убиває Пріама. Венера умовляє Енея тікати з мурів зруйнованої Трої. Еней з утікачами подається на гору Іду. Еней продовжує розповідати про свої мандри. Покинувши Трою, він висаджується у Фракії і засновує там місто Енеаду, але зловісні ознаки на могилі Полідора страхають його, і він залишає цю країну. Пливучи далі, Еней зупиняється на острові Делосі, але оракул спонукає його пливти далі на острів Кріт. Моровиця на Кріті примушує Енея залишити цей острів, — пенати уві сні спрямовують його до Італії. Буря заносить троянців на Строфадські острови, де вони зустрічаються з гарпіями, далі пристають до берегів Епіру. В Бутроті Еней зустрічає Андромаху й Гелена, який віщує йому й його супутникам дальше плавання і обдаровує їх. Троянці пливуть далі уздовж берегів Італії і пристають у Сіцілії біля гори Етни. Ахеменід попереджає Енея про кіклопів, і троянці рятуються від їх нападу та благополучно прибувають до міста Дрепан у Сіцілії, де умирає Анхіс. Дідона признається своїй сестрі Анні, що закохалась в Енея, і, підтримана сестрою, віддається надії на одруження з ним. Щоб відвернути Енея від Італії, Юнона використовує це і домовляється з Венерою щодо його одруження з Дідоною. Полювання, буря і «шлюб» Енея з Дідоною. Поголоска про любовний зв’язок між ними. Лівійський цар Ярба благає Юпітера покарати Дідону. Меркурій повідомляє волю Юпітера Енеєві, і той потай готується до втечі. Довідавшись про намір коханого, Дідона гірко йому докоряє і відкидає всякі виправдання. Троянці готуються до відплиття. Дідона робить останню спробу затримати Енея. Вона передчуває свою смерть і готується до неї. Еней з товаришами залишають Карфаген. Побачивши, що їх флот відпливає, Дідона проклинає Енея і в розпачі вмирає. Буря знову настигає флот Енея і приганяє його до Сіцілії. Гостинно прийнятий Ацестом, вождь троянців у роковини смерті свого батька Анхіса влаштовує похоронні ігри — корабельні перегони, змагання з бігу, бій навкулачки, стріляння з лука, дитячі ігри. Тим часом. Юнриа. підбурює троянських жінок, і ті підпалюють флот троянців. Намовлений Навтом і за порадою Анхіса Еней залишає в Сіцілії старих і знесилених і, заснувавши місто Сегесту, відпливає. Під опікуванням Нептуна, якого просила про це Венера, він благополучно пливе до Італії, втративши в дорозі лише стерничого Палінура. Прибувши до Італії, Еней висаджується біля міста Кум і в храмі Аполлона зустрічається з жрицею Сівіллою, яка віщує його долю. Він просить Сівіллу зробити так, щоб він побачився в підземному царстві з тінню свого батька Анхіса. Сівілла показує йому, як туди дістатися. Еней ховає Мізена і здобуває вказане Сівіллою «золоте гілля». По принесенні жертви Прозерпіні Еней із Сівіллою спускається в підземне царство. Тіні померлих біля ріки Ахеронту, через яку перевозить Енея Харон. Зустріч з Цербером. Царство судді Міноса, різні види тіней.’В Елісії, країні вічного блаженства, Анхіс викладає синові своє вчення про очищення і переселення душ і показує йому нащадків-славетних римлян, починаючи з Ромула, засновника Рима, і кінчаючи Марцеллом, племінником і зятем Августа. Еней повертається на землю. Досягнувши гирла ріки Тібру, Еней пливе по ній до лаврентійського царя Латина і виряджає до нього послів пропонувати мир і просити дозволу побудувати нове місто в його країні. Латин прихильно приймає послів і, згідно з велінням богів, готовий видати за Енея свою дочку Лавінію. Але, бажаючи розладнати цю згоду, Юнона підбурює проти Енея спершу Амату, матір Лавінії, а потім рутульського царя Турна. На влаштованому троянцями полюванні виникає суперечка поміж ними і латинянами. Амата і Турн викликають латинян на війну з троянцями. Численні племена з усіх частин Італії поспішають з’єднатись і виступити проти троянських військ. Турн піднімає на війну весь Лацій і посилає в Аргіріпу просити допомоги в Діомеда. З другого боку, бог ріки Тібру Тіберін у сні спонукає Енея укласти угоду з аркадським царем Евандром, що заснував на Палатинському пагорбі місто Пал-лантей. Евандр гостинно приймає Енея, обіцяє йому допомогу, запрошує взяти участь у святкуванні на честь Геркулеса, знайомить його з околицями. Тим часом Вулкан, чоловік Венери, на її прохання кує зброю її синові. Евандр пропонує Енеєві очолити етрусків, які щойно прогнали свого царя Мезенція, і дає йому чотириста вершників під проводом свого сина Палланта. Еней приймає від Венери викуту для нього зброю і милується щитом, на якому зображено майбутні подвиги і долю римлян. Поки Еней перебував у Евандра, Турн, підохочуваний Юноною, нападає на троянський табір, очолюваний юним Асканієм, і намагається спалити троянські кораблі, але Юпітер, на прохання Кібели, обертає їх у морських німф. Турн облягає нову Трою. Друзі Ніс і Евріал наважуються пробитись з обложеного міста через рутульське військо і передати вісті Енеєві. Вони вночі пробираються через ворожий табір, але на світанку, оточені загоном вершників, гинуть геройською смертю. З наткнутими на списи їхніми головами рутули штурмують троянський табір. З обох боків гине багато воїнів. Асканій учиняє свій перший подвиг. Пандар з Бітієм, що стояли на варті біля міської брами, відчиняють її і, заманивши ворогів, багатьох із них убивають. Турн поспішає на допомогу і відганяє троянців, але згодом під їх натиском відступає до Тібру, перепливає його і повертається до своїх. Юпітер скликає раду богів, на якій марно намагається помирити Юнону з Венерою і тому воліє за краще віддати події на волю долі. Рутули знову нападають на троянців. Вступивши в союз з етруським воєначальником Тархоном, Еней повертається на тридцяти кораблях з численними військами союзників. Рутули чинять йому жорстокий опір. Асканій робить вилазку і з’єднується з військами свого батька. Турбуючись долею Турна, Юнона відводить його з битви в місто Ардею. Тим часом у бій вступає Мезенцій і чинить великі спустошення в лавах троянців та етрусків. Кінець кінцем Еней убиває його та його сина Лавса, і перемога залишається за троянцями. Еней споряджує трофей в пам’ять перемоги над Мезенцієм і разом із здобиччю та полоненими відсилає тіло Палланта до його батька Евандра. Тим часом приходять посли від Латина просити в Енея перемир’я для похорону вбитих. Обидві сторони розпалюють багаття і ховають убитих. Виряджені латинянами до Діомеда посли вертаються з відмовою допомогти їм. Цар Латин готовий просити Енея про мир, але Турн виступає проти цього. В цей час Еней з військом підходить до міста Лаврента, латиняни чинять йому опір. Турн посилає назустріч троянцям Мессапа і Каміллу з кіннотою, а сам готує проти Енея засаду. Камілла в бою чинить подвиги, але гине від Арунта, якого згодом, за вказівкою Діани, убиває німфа Опія. Рутули безладно тікають до міста. Настає ніч, і обидві сторони укріплюють свої табори. Незважаючи на умовляння Латина і сльози Амати, Турн зважується на двобій з Енеєм, який без заперечень його приймає. Умови бою з обох сторін підтверджуються клятвами. Турнова сестра Ютурна, за намовою Юнони, підбурює рутулів почати замість того загальну битву, причому в ній поранено самого Енея. Зрадівши з цього, Турн іде в наступ на троянців. Еней, рану якого зціляє Венера, повертається в битву і довго шукає зустрічі з Турном. Цариця Амата, гадаючи, що Турна вже вбито, кінчає життя самогубством. Турн виходить на двобій з Енеєм. З волі Юпітера Ютурна відступає від брата, і Еней після тривалого бою убиває свого головного ворога. Перевод: Билык Михаил ИосифовичГод издания: 1972Формат: fb2Язык: ukРазмер: 1228 KbСкачиваний: 2172

В дидактической эпической поэме «Труды и дни» первый известный по имени древнегреческий поэт Гесиод (8–7 вв. до н. э.) славит крестьянский труд и дает жизненные наставления брату. Перевод: Вересаев Викентий ВикентьевичФормат: fb2Язык: ruРазмер: 114 KbСкачиваний: 2168

В книге собраны все известные на сегодняшний день тексты, авторство которых традиция приписывает Гесиоду, легендарному древнегреческому рапсоду. Многие фрагменты впервые переведены на русский язык. Кроме стихов Гесиода и комментариев к ним, в настоящее издание включены вводная статья В. Н. Ярхо и именной указатель. [В данном fb2-файле «фрагменты» отсутствуют] Перевод: Вересаев Викентий Викентьевич, Цыбенко Олег ПавловичГод издания: 2001Формат: fb2Язык: ruРазмер: 471 KbСкачиваний: 2165Серия: Античное наследие

«После долгого пути Персей достиг царства Кефея, лежавшего в Эфиопии на берегу Океана…» Год издания: 2012Формат: fb2Язык: ruРазмер: 166 KbСкачиваний: 2165Серия: Мифы Древней ГрецииСерия: Персей #4